• ПЕРВЫЙ ШАГ — УСТРАНЕНИЕ БАРЬЕРОВ

    2_01.jpgК созданию Блока левых сил представители левых партий Украины шли очень долго. Не все было просто и двигалось гладко. Основными преградами на пути переговоров были субъективные факторы. Слишком много наносного в отношениях лидеров стариков левых партий, слишком много старых оскорблений и противоречий. Многолетняя борьба между ними создала довольно большое количество барьеров, которые мы старались сломать. Но, к сожалению, до конца это не вышло…

    После переговоров, которые длились не один месяц, неизменной оставалась позиция СЛС по языку, ЕЭП и НАТО. Мы с большим удовлетворением отмечаем и то, что Блоком Левых Сил принята концепция внешней политики СЛС и необходимость внесения изменений в Конституцию относительно социальной ответственности собственности. Мы договорились и о начале процесса обсуждения изменений в Конституцию, которые должны ликвидировать независимость НБУ и подчинить его государству. Одним словом, и КПУ и Справедливость и СДПУ (о) продемонстрировали очень высокий уровень компромисса. Единственное, в чем мне пока не удалось убедить коллег, так это в вопросе изменения территориально-административного устройства Украины, переходе к федеративной системе.

    Подробнее…

  • (Украинский) Геннадій Тарганів: Для держави громадські організації — як імунітет для організму

    1_01.jpg

    На Україну чекає серія чергових і, можливо, позачергових виборів. Хто буде визначати майбутню владу? Які технології будуть використовувати кандидати в президенти? Наскільки вибір буде відповідати сподіванням народу? Із цими питаннями я звернулася до голови Луганського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Громадський Контроль» Геннадію Тараканову:

    — Визначати майбутню владу, на жаль, буде не народ. Використовуючи всі види впливу на нашу психіку, нам у черговий раз спробують нав’язати потрібного комусь Президента. Подивіться, вибори ще не почалися, а всі вулиці вже в «рятівниках націй». Нам намагаються вселити, що кожен з нас робить усвідомлений вибір: або між демократією й тоталітаризмом, або між майбутнім і минулим. Вникнути в суть що відбувається, зрозуміти, що нам пропонують голосувати за намальовані образи, носії яких відрізняються друг від друга лише кольором плаката, більшості виборців просто не дають. Людям знову нав’язують брехливі, ні до чого не зобов’язуючі обіцянки. І багатьом знову хочеться вірити, що цього разу їх не обдурять.

    Вихід із ситуації простий, але всі різнобарвні сили намагаються його приховати, начебто виходу не існує! Це громадська позиція кожного, здатність роз’яснити людям, що саме вони приймають рішення. І варто тільки закрити очі (щоб не бачити чергову «соціальну» рекламу), подумати для чого, хто й за які гроші це робить, і проголосувати хоча б не за ті, хто довів Україну до сьогоднішнього стану — це й буде перший крок до порятунку країни.

    Наступним етапом хочеться бачити посилення в нашому повсякденному житті ролі громадських організацій. Для держави громадські організації — як імунітет для організму. Ніж сильніше імунітет — тим менше захворювань. Зараз вони вже мають достатній досвід роботи, але немає необхідної підтримки в масах. При цьому деякі із громадських працівників обслуговують інтереси конкретних політичних чинностей. Це апріорі позбавляє організацію приставки «суспільна». Повинне бути не поглинання громадських організацій політичними структурами, а рівноправне співробітництво.

    Наведу приклад: Луганська міська рада підприємців, що існує кілька років, реально відстоює інтереси своїх членів — підприємців різного рівня. При цьому поєднує представників різних партій. Перебуваючи в рядах реально працюючої організації її члени бачать, що їхня думка може бути донесена до влади, вони можуть об’єктивно зробити висновок про діяльність представників влади.

    Тепер уявіть, що подібних організацій у Луганську кілька тисяч. По конкретних інтересах об’єдналися дачники, аматори кактусів, що були шахтарі, спортсмени й т.д. І кожний з них може передвиборні гасла порівняти з відношенням цих кандидатів до проблем їхньої громадської організації й зробити свої висновки, власні, а не ті, які за допомогою 25-го кадру, НЛП, різнобарвних плакатів намагаються вкласти в наших голів.

    Вирішити всі проблеми громадські організації не зможуть, але на сьогоднішньому етапі країні цього інструмента цивільного суспільства не вистачає. Причому в самому широкому сенсі: відстоювати свої інтереси перед чиновниками, у судах, у пресі й, як результат, робити усвідомлений вибір. Наприклад, обираючи депутатів всіх рівнів.

    У цьому випадку технології не допоможуть можновладцям залишитися «у корита», тому що люди будуть робити здоровий вибір, дивитися глибше рекламних слоганів і чергових обіцянок.

    Ганна Низькодубова

    Газета «XXI век», 16 вересня 2009 р.

  • Геннадий Тараканов: Для государства общественные организации — как иммунитет для организма

    1_01.jpg

    Украине предстоит серия очередных и, возможно, внеочередных выборов. Кто будет определять будущую власть? Какие технологии будут использовать кандидаты в президенты? Насколько выбор будет соответствовать чаяниям народа? С этими вопросами я обратилась к председателю Луганского областного отделения Всеукраинской общественной организации «Громадский Контроль» Геннадию Тараканову:

    — Определять будущую власть, к сожалению, будет не народ. Используя все виды воздействия на нашу психику, нам в очередной раз попытаются навязать нужного кому-то Президента. Посмотрите, выборы еще не начались, а все улицы уже в «спасителях нации». Нам пытаются внушить, что каждый из нас делает осознанный выбор: либо между демократией и тоталитаризмом, либо между будущим и прошлым. Вникнуть в суть происходящего, понять, что нам предлагают голосовать за нарисованные образы, носители которых отличаются друг от друга лишь цветом плаката, большинству избирателей просто не дают. Людям вновь навязывают лживые, ни к чему не обязывающие обещания. И многим опять хочется верить, что на этот раз их не обманут.

    Выход из ситуации простой, но все разноцветные силы стараются его скрыть, как будто выхода не существует! Это гражданская позиция каждого, способность разъяснить людям, что именно они принимают решения. И стоит только закрыть глаза (чтобы не видеть очередную «социальную» рекламу), подумать для чего, кто и за какие деньги это делает, и проголосовать хотя бы не за тех, кто довел Украину до сегодняшнего состояния — это и будет первый шаг к спасению страны.

    Следующим этапом хочется видеть усиление в нашей повседневной жизни роли общественных организаций. Для государства общественные организации — как иммунитет для организма. Чем сильнее иммунитет — тем меньше заболеваний. Сейчас они уже имеют достаточный опыт работы, но нет необходимой поддержки в массах. При этом некоторые из общественников обслуживают интересы конкретных политических сил. Это априори лишает организацию приставки «общественная». Должно быть не поглощение общественных организаций политическими структурами, а равноправное сотрудничество.

    Приведу пример: Луганский городской совет предпринимателей, существующий несколько лет, реально отстаивает интересы своих членов — предпринимателей разного уровня. При этом объединяет представителей различных партий. Находясь в рядах реально работающей организации ее члены видят, что их мнение можно донести до власти, они могут объективно сделать вывод о деятельности представителей власти.

    Теперь представьте, что подобных организаций в Луганске несколько тысяч. По конкретным интересам объединились дачники, любители кактусов, бывшие шахтеры, спортсмены и т.д. И каждый из них может предвыборные лозунги спроецировать на отношение этих самых кандидатов к проблемам их общественной организации и сделать свои выводы, собственные, а не те, которые с помощью 25-го кадра, НЛП, разноцветных плакатов пытаются вложить в наши головы.

    Решить все проблемы общественные организации не смогут, но на сегодняшнем этапе стране этого инструмента гражданского общества не хватает. Причем в самом широком смысле: отстаивать свои интересы перед чиновниками, в судах, в прессе и, как результат, делать осознанный выбор. Например, избирая депутатов всех уровней.

    В этом случае технологии не помогут власть предержащим остаться «у корыта», потому что люди будут делать здравый выбор, смотреть глубже рекламных слоганов и очередных обещаний.

    Анна Низкодубова

    Газета «XXI век», 16 сентября 2009 г.